Сакральна ангіопластика Руси-України

Книга присвячена дослідженню сакральної ангіопластики, парадигмою якої є Господня чаша, запроваджена у християнському богослужінні Христом Небесним Літургом.

У монографії автор на основі сучасних методологічних засад висвітлює генезис, шляхи поширення та еволюцію священних потирів і дискосів кінця Х–ХVI століття. Розвиток основних типологічних груп і типів, пластику структурних елементів, символічно-орнаментальне оздоблення та іконографічний репертуар сакральних євлогіїв розглядає в органічній єдності з обрядовою еволюцією Всевишньої Літургії.

Головним методом встановлення їх дійсного місця у системі церковних духовно-естетичних цінностей є герменевтика символічно-образного трактування євхаристійного тайнодійства в контексті розвинутої християнським богослов’ям літургійної чинопослідовності. Художні особливості священних чаш, дискосів із звіздицями, дарохранильниць і дароносиць та інших золотарських виробів літургійно-обрядового призначення, автор досліджує нероздільно з іншими видами і родами церковного декоративного мистецтва, які на кожному з етапів розвитку релігійного культу зазнавали стильових впливів візантійських та західноєвропейських формотворчих ідей.

Адресується мистецтвознавцям, музейним працівникам, історикам, мистцям, викладачам й студентам художніх і духовних навчальних закладів.