Вибачаюсь за помилки: моя українська не дуже добра, але я не хочу писати рецензію на україномовний роман російською.
Десь рік тому ми з Володимиром розмовляли про війну, літературу... Нічого не було навкруги, крім війни, і ми розуміли: рано писати про це. Через місяць я почала (але не завершила і не завершимо) повість про окупантів, а Володимир, як я зрозуміла згодом, роман «Порох із драконових кісток».
Це – література для підлітків, але це – не підліткова література. Це – не «роман дорослішання», героїня, Марта, вже доросла, її майже 18 років, та вона знає, чого робити далі, як жити. Це – роман про війну.
Є така стара повість, «Завтра була війна». В ней немає крові, чи там артобстрілів, а є старшокласники, закоханість, навчання, і звичайно, світ «дорослих» - брехні, зради, принципів, які коштують життя. Та…
«— Какой тяжелый год!
Все примолкли. А Зиночка сказала, как всегда, невпопад:
— Знаете почему? Потому что високосный. Следующий будет счастливым, вот увидите!
Следующим был тысяча девятьсот сорок первый».
Чому я згадала про цю повість?
Марта-Відьма, як читач розуміє із анотації, «викопує, нейтралізує і збуває токсичні кістки. Кістки драконів». Проте, живих драконів у першої часті дилогії немає – лише кістки, спогади та сни. Зло померло і лежить у землі, але іноді кістки піднімаються, їх можливо знайти та вигідно продати.
Драконів немає, але є передчуття великої біди.
Не виході на вулицю ввечері. Не питай, де був твій тато. Не питай, що у мачухи з єгером. Не… І світ Марти падає у прірву минулого чи майбутнього – хіба є різниця, якщо дракон піднімає голову, а в сусідній країні, де бабуся, живуть нелюди...
Дракон знову прокинувся – це відчуття, з яким усі ми, тут і зараз, не у книжці, живемо.
І тому так бажаєш Марті щастя та мирного неба. Марті, її друзям, вчителям, дітям з Інкубатора. І нам. Усім нам.
Я сподіваюсь, «Порох» вийде російською, та російськи підлітки та дорослі прочитають цей роман. Його треба читати.

Кілька слів про похід на ГогольФест: дякую Володимиру Арєнєву за надкруту презентацію його нової книги "Порох з драконових кісток". Під враженням навіть вирішила на деякий час відкласти недочитаного Кінга (тепер ще деякий час не буду знати, чи врятує він Кеннеді).
Кілька слів про книгу: Нічого не скажу про зміст- купуйте і читайти самі, не пошкодуєте, а от видання просто радує - суперські як завжди ілюстрації Олександра Продана, якісний папір, коротше мрія книгомана...
Доречі, поповнила свою підбірочку книжок з автографом.

"Порох із драконових кісток" Володимира Арєнєва - фантастика для підлітків, пишуть в анотації. Або я - підліток, або ця фантастична фантастика - для ширшої аудиторії #раджу