В Україні може з`явитися Інститут книги

В Україні може з'явитися Інститут книги, повідомляє Українська правда. Культура

4 листопада в першому читанні прийнято законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері».

Законопроект подано нардепами Миколою Княжицьким, Сергієм Тарутою, Марією Матіос, Іриною Подоляк і Вадимом Денисенком.

Створення такого інституту анонсував народний депутат, голова Комітету з питань культури та духовності ВР,  Микола Княжицький у вересні 2015 року під час Форуму видавців у Львові. 

Однак ідея створення окремого незалежного інституту за європейськими зразками обговорюється в професійній спільності вже не перший рік.

За основу в дискусії брався польський Інститут книги. Він існує від 2004 року як незалежна інституція, котра фінансується з державного бюджету, але самостійно реалізує програми з промоції читання, підтримки перекладів та просування польської літератури у світі.

Натомість майбутній український Інститут книги, згідно з текстом прийнятого законопроекту, буде підпорядкованим Мінстерству культури.

В тексті законопроекту сказано, що майбутній Інститут книги опікуватиметься «популяризацією української літератури, літературної спадщини, української мови та української видавничої справи в Україні та за кордоном, а також популяризація читання літературних творів в Україні». 

Відповідно зараз передбачається дублювання функцій Держкомтелерадіо, що «розробляє заходи з популяризації вітчизняної книговидавничої продукції».

Це не єдиний приклад дублювання запропонованим до створення Інститутом книги функцій Держкомтелерадіо. Також дублюється можливість фінансування книговидання державним коштом.

Олександр Афонін, президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів так відкоментував це у фейсбуці:

«Княжицький зареєстрував проект нікому його, з професіоналів, не показавши. Я дізнався про це випадково від Ірини Подоляк, і від неї ж отримав текст вже зареєстрованого проекту, тут же розіславши його членам асоціації. Після цього ми зустрічались з Княжицький і його помічником Юрієм, який готував цей проект. Документ дуже сирий, наші зауваження і доповнення до нього склали кілька сторінок, які були передані Княжицькому. Обіцяв і він, і його юрист врахувати наші пропозиції, однак сьогодні проголосовано текст проекту без їхнього врахування. Будемо говорити, бо, в проголосований законопроект, внесення змін і доповнень дуже обмежено. А закон треба переформатувати повністю…».

Цей законопроект продовжує давню дискусію про потребу створити інституцію, що за зразком Гете-інституту, Французького інституту, Британських рад тощо займалася би популяризацією українскої культури за кордоном. 

Однак описані в законі функції говорять про це лише конспективно, більше уваги в тексті закону приділено саме державному книговиданню та роботі з бібліотеками.

Наразі у професійної спільноти залишається 14 днів на його обговорення та пропозиції. Нині варто розуміти, що цей закон не можна просто взяти і переписати. Туди можна внести лише певну обмежену кількість правок. Якщо галузеві правки взагалі комусь будуть цікаві.