Огляд американського літературознавства в ХХ столітті, аналіз основних парадигм новітньої американської критики (Нова критика, фемінізм, неомарксизм, постмодернізм)

Вперше в сучасній українській історіографії на підставі маловідомих, унікальних джерел із архівів України, Польщі, Росії, Білорусі висвітлюються різні сфери її життєдіяльності в період з кінця XV до середини XVIIст.

Семен Підгайний (1907-1965) – відомий публіцист, історик, громадсько-політичний діяч української діаспори. Колишній в’язень соловецьких концтаборів, у боротьбі проти геноциду рідного народу він був сподвижником Івана Багряного, одним з організаторів УРДП. До книжки ввійшли його твори: «Українська інтелігенція на Соловках» та «Недостріляні» (у двох частинах). Написані правдиво й майстерно, ці твори викривають злочинну політику кремлівських авантюристів у побудові «комуністичного раю», що обернулося справжнім пеклом для багатьох націй. У книзі подано імена й прізвища реальних людей, котрі загинули від рук узурпаторів. Видання в Україні здійснене вперше і розраховане на всіх, кому не байдужа доля рідного народу.

У монографії досліджено мистецькі платформи світоглядно-естетичного формотворення абстрактного живопису Укра­їни у період 1980–2000-х років, котрі ідентифікуються як локальні аналітичні моделі духовного розвитку. Детально роз­глянуто концептуальні передумови формування нових образотворчих змістів абстрактного малярства, які проаналізовано через типізацію історичних мистецьких проектів, що активізувалися на межі XIX–XX століть та поширювалися у простір мистецьких новацій майже до останньої чверті XX століття.

Матеріали книги основані на російських, польсько-литовських та австрійських звітах і щоденниках учасників перемовин, а також простежується, як розвивалися події під час укладення Віленського договору.

Перед нами — правдива, чесна і багато в чім незвична для читача книга, бо замислювалася вона автором як своєрідна українська Книга буття. Книга про долю поколінь, які стали творцями і жертвами незнаного досі в історії за його масштабами і глибиною соціального досліду.

АКЦІЙНА ЦІНА ЗА І—IІ ТОМ

Через сто років після появи грунтовних праць з історії української козаччини Михайла Грушевського та Дмитра Яворницького сучасні українські історики на основі новознайдених документів і матеріалів та досягнень новітньої історичної науки створили узагальнений образ українського козацтва.

Праця професора Анджея Перналя є результатом багаторічного дослідження дипломатичних відносин між Річчю Посполитою та Україною за часів Богдана Хмельницького й Івана Виговського і являє собою значний внесок як до історіографії історії України, так і до вивчення історії Польщі.

У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови. На базі корпусу документів і матеріалів укладено реєстр репресованої лексики. Працю призначено гуманітаріям - філологам, історикам, політологам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа доля рідної мови.

У книзі запропоновано визначення й окреслено структуру поняття «мовна свідомість». З’ясовано її роль як чинника мовної поведінки, запоруки мовної стійкості та мовного порядку в державі. На основі ціннісного критерію розроблено типологію рівнів мовної свідомості. Розглянуто засади, методи, канали й основний зміст мовного виховання громадян України.

Наголошено, що з огляду на глобалізацію піднесення мовної свідомості стає нині конче важливим і що майбутнє суспільство знань створює для цього найсприятливіші можливості.