Жільбер Дюран

Народився в 1921 році. Учень К.Г. Юнга, Г. Башляра, А. Корба. У 1947-1956 професор філософії в університеті Гренобля (нині - почесний професор). Один із засновників (разом з Леоном Сельє та Полем Дюшаном) Центру досліджень уяви (1966).  Серед його учнів - М. Маффесолі, його підхід розвивав П. Санс.

На широкому матеріалі від традиційних міфологій і казок до літератури та кіно досліджує форми простору, часу, причинності, модуси реальності, переживання прилученості і відчуження, радості, страху та ін. в уявленнях уявного світу.Найбільш відома його монографія «Антропологічні структури уявного» (1960).

Ж. Дюран ввів такі поняття, як "імажінер" (первинний процес, що складається з уявного, що уявляє, уяви і самого процесу уяви одночасно), "траекту" (самостійний феномен, що знаходиться між суб'єктом і об'єктом), а також три антропологічних типу - діурн (денний режим), драматичний і містичний ноктюрн, яка відображає глибинну підсвідому реакцію індивіда на смерть і обумовлюють поведінку в суспільстві.