Драконові заходи безпеки

«Того дня, коли повернувся батько, Марта була у Чурянах, викопувала кістки дракона». Перші ж речення роману Володимира Арєнєва вносять ясність навіть для тих, хто вагався, прочитавши назву. Отже «дракон» це не метафора, не іносказання, а звичайна собі реальність, хіба що викопна. Нічого дивного: якщо є світ, де добувають останки мамонтів та бронтозаврів, то чому не може бути світу, де полюють на кістки драконів? Персонажі «Пороху з драконових кісток» носять інтернаціональні імена: Патрик, Еліза, Бенедикт, Стефан-Миколай, тощо. Проживають вони у країні з обмеженими громадянськими свободами, що має підступних ворогів, з якими треба нещадно боротися (щось знайоме, чи не так?). Життя доволі бідне, дається взнаки соціальна нерівність, старшокласники мріють вирватися з провінції, вступивши до столичного університету. 17-річна Марта заради цього намагається заробити гроші на незаконній здобичі драконових кісток.

Тобто простір, у якому існують герої цього твору, дуже схожий на наш, але все ж таки трохи не наш. З тими ж фізичними, хімічними й біологічними законами, але з іншою історією й культурою: вірші там писав знаменитий лорд Піллфорд (невже не чули?), а ліки проти Мідасового остовпіння винаходили Грандстафф і Кірке (їх кожен школяр знає). Іще там колись із неба падали дракони. Порошок, зроблений з їхніх щелеп та ребер, відрізняється своїми наркотичними властивостями й високо цінується на чорному ринку.

Марта має талант: вона вміє знешкоджувати магічно-токсичні драконові кістки за допомогою інтуїтивно вигаданих заклинань і ритуальних дій. За всіма іншими ознаками це звичайне дівчисько зі звичайними підлітковими справами, бажаннями та проблемами. Надійний прийом: з одного боку, юні читачі можуть легко ототожнювати себе з героями, а з іншого, ці герої переживають такі дивовижні пригоди, які юним читачам ніколи не світять. Інтерес гарантовано.

Володимир Арєнєв знаний майстер у фендомі. Вільно й невимушено, швидкими штрихами та без зайвих пояснень він створює переконливий паралельний світ, який чітко функціонує по заданих правилах. Проте не всі правила цього світу достатньо зрозумілі. Як трапляється в багатьох фантастичних романах, загадок у «Пороху з драконових кісток» дещо більше, ніж розгадок, і критика-раціоналіста це може неабияк дратувати. Наприклад, сюжетна лінія з військовими найманцями-мерцями зависла в повітрі великим знаком питання.

Насправді, причина незрозумілості насамперед у тому, що цей роман — тільки половина справи, лише перша частина дилогії під загальною назвою «Сезон Кіноварі». Мабуть, коли вийде друга, таємниці розкриються, ідеї висвітляться і авторський задум проясниться. Тому про головні чесноти книжки Арєнєва поки що судити зарано, але тішить, що другорядні сумнівів не викликають.