Монографію присвячено дослідженню антропології Канта. В центрі уваги – з’ясування концептних підходів німецького філософа до проблеми людини. Дослідницька стратегія автора увиразнюється у побудові низки концептних моделей, які дають змогу виявити багаторівневість антропологічного дискурсу Канта, неможливість редукції його антропологічних ідей до якоїсь однієї філософської доктрини. З метою обґрунтування позиції автор звертається як до історико-наукових, так і історико-філософських джерел, а також залучає Кантові лекційні матеріали і нотатки, що дозволило ґрунтовніше розкрити особливості формування антропологічних поглядів засновника класичного німецького ідеалізму. Нове видання має на меті доповнити авторську концепцію Кантової антропології новими, поки що не достатньо вивченими, антропологічними сюжетами. Це стосується моделі моральної антропології, яка була суттєво розширена за рахунок дослідження взаємозв’язку совісті і морального закону, можливості існування «розумних істот», позбавлених совісті, які вчиняють як чужі, вороже налаштовані істоти, що втілюють у своїх намірах і діях радикальне зло. Поглиблене вивчення Кантових лекційних матеріалів і нотаток уможливило детально розглянути чинники поведінки людини, її здатність діяти як вільна, автономна особа, яка здатна долати фактори, що заважають вільному людському буттю.
