Звідки взялись українці

Віднедавна тема генетичних коренів українців стала актуальною – кожному хочеться мати славних  предків, і щоб це було приводом відчувати власну унікальність і вивищуватися над сусідами чи й не лише над ними. Просто золота жила для всіляких спекуляцій, правда? Тільки ж таким спекуляціям гріш ціна на великому ярмарку. Краще воліти більш котованої валюти – наукових підтверджень. А вони також є, і часто-густо навіть цікавіші за зліплений нашвидкуруч пропагандистський вимисел…

У ще одному достойному продовженні серії «Невідома Україна» – «У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України» – дуже вміло витримано баланс між науковим та популярним. Видатний сучасний етнолог та антрополог Сергій Сегеда уміє подавати науковий матеріал легко і цікаво. Поява нових термінів і понять у книжці відбувається дуже поступово і логічно, ніби зведення будинку: спочатку фундамент, потім стіни, потім стеля, потім – внутрішні роботи. Окремий респект авторові за «Термінологічний словник» у кінці, завдяки якому завжди можна освіжити термін, який не відклався у свідомості читача з першого разу, а також за «Радимо відвідати» – список українських музеїв, де можна для себе унаочнити прочитане в книзі.

Навіть якщо ви вперше чуєте слово «антропологія», проте хотіли би розібратися в тому, звідки взялись українці, «У пошуках предків» дасть відповідь на всі ваші питання – або принаймні на більшість. Книга не вимагає ніяких спеціальних знань – для її прочитання достатньо середньої освіти та нормальної ерудиції.

Тон книжки – спокійно-усміхнений, розповідь ведеться без зайвого поспіху, щоб читач встигав засвоювати нові для себе знання. Сергій Сегеда користується настільки зрозумілими аргументами, пояснюючи, що ж саме робили/роблять науковці і якими категоріями мислять, що після прочитання «У пошуках предків» залишається враження, що антропологія – це взагалі щось легке й елементарне.

Більшість ілюстрацій до книги – малюнки, фото, мапи, діаграми – чорно-білі, кольорові зібрані в окремій вклейці. Підібрано ілюстративний матеріал настільки вдало, що під час читання виникає цікавий ефект – візія того, як на великі історичні процеси нанизуються життя конкретних живих людей, що, власне, саме з цих життів і утворюються великі історичні процеси…

Книга має 6 розділів, 5 з яких присвячено тому, що таке антропологія та що вона вивчає, історії її розвитку, узагальненим знанням про антропологічну генезу українців та антропологічній же візії сучасних українців.  А шостий розділ є своєрідним бонусом: у ньому зібрано кілька антропологічних портретів цілком історичних постатей. Особливо несподіваний ракурс хрестоматійного Тараса Шевченка! Ми звикли сприймати його насамперед через призму його творчості, у крайньому разі біографії. А от антропологи дослідили, як змінювався за життя… колір очей цієї людини! І пояснили, чому це відбувалося.

Кому не сподобається «У пошуках предків»? Ура-патріотам (є ще влучний термін «нашавата»), яким здається, що українці – це якась особлива підраса надлюдей, і будь-які наукові факти, котрі цьому переконанню суперечать, вони відкидатимуть. Але для всіх любителів користуватися власною головою за прямим призначенням ця книга може стати в пригоді. Адже написано її з любов’ю і без озирання на кон’юнктуру. Так би мовити, на віки! Утім, саме так і мали би писатися такі книжки… Що ж, давайте звикати до хорошого!