Масенко Лариса

Масенко Лариса Терентіївна (14 листопада 1942 р.)  – відомий український мовознавець, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, почесний професор Київського університету ім. Бориса Грінченка.

Фахівець у галузях соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики. Автор понад 300 публікацій, зокрема книжок: «Гідронімія Східного Поділля» (1979), «Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній» (2001, у співавторстві з Г. Залізняк), «Мова і політика» (1999, 2004), «У вавилонському полоні: Теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки» (2002), «Мова і суспільство: Постколоніальний вимір» (2004),  «(У)мовна (У)країна» (2007), «Нариси з соціолінгвістики» (2010), «Мова радянського тоталітаризму» (2017); редактор і співупорядник збірки документів  «Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду» (2005, 2006). Праці Л. Масенко «Мова і політика» та «Мова і суспільство» вийшли в перекладі польською мовою. 

Створила свою школу соціолінгвістики. Нагороджена преміями Б. Грінченка (2005), ім. О. Гірника (2009), ім. В. Стуса (2010), ім. П. Могили (2011), ім. Д. Нитченка (2016).