Головна » Автори » Поліщук Ярослав

Поліщук Ярослав Олексійович

Поліщук Ярослав
Літературознавець, культуролог, краєзнавець. 

Народився (1960) — в учительській сім’ї в селі Самостріли на Волині (Рівненська область). Навчався на українській філології в Рівненському педагогічному інституті, учителював у місті Рівному.

Від 1985 року донині викладає у вищій школі. Закінчив аспірантуру при Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (1987–1990), де захистив кандидатську дисертацію «Філософська поезія Лесі Українки». Докторську дисертацію з української літератури та теорії літератури захистив в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України 2000 року. Тема праці — «Феномен міфу та міфологічний горизонт українського модернізму».

Вчене звання професора отримав у 2001 році. Відтоді працює професором на кафедрі україністики Яґеллонського університету у Кракові (Польща). Викладає також у Національному університеті «Острозька академія». У науковій та дидактичній практиці прагне поєднувати інновації з традиційними засадами.

Ярослав Поліщук — автор понад 400 наукових та науково-популярних публікацій. Окремими виданнями вийшли його науково-краєзнавчі книги «Шевченко і Рівненщина» (1987, 1988), «Література рідного краю» (1993), «Рівне: мандрівка крізь віки» (1998; друге, доп. вид. — 2009). Певний резонанс серед наукової громадськості здобула монографія «Міфологічний горизонт українського модернізму» (1998; друге, доп. вид. — 2002).

Я. О. Поліщукові належить упорядкування та наукове редагування численних збірників наукових праць, зокрема «Волинські дороги Уласа Самчука» (1994), «Леся Українка і національна ідея» (1997), «“Касандра” Лесі Українки та європейський модерн» (1998), «“Камінний господар” Лесі Українки та феномен середньовіччя» (1998). За редакцією проф. Поліщука вийшло 10 томів наукового збірника «Актуальні проблеми сучасної філології», визнаного ВАК України (1995-2008).

Виконуючи протягом 1992–2001 років функції завідувача кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету, а також як науковий керівник, Я. О. Поліщук виховав нове покоління учених-філологів та викладачів вищої школи (кандидати філологічних наук Ірина Захарчук, Сергій Бабич, Дмитро Кравець, Надія Антипчук, Ірина Бестюк, Олександр Кирильчук та ін.).

Останніми роками Я. Поліщук успішно розбудовує наукову галузь україністики за кордоном, працюючи професором Яґеллонського університету (Польща) та виховуючи докторантів і магістрантів краківської україністики. Лише протягом 2005–2007 років у його літературознавчому семінарі захищено понад тридцять магістерських праць. Наукова діяльність проф. Я. О. Поліщука відома поза межами України, де його праці були опубліковані та високо оцінені (Польща, Болгарія, Чехія, Росія, Білорусь та ін.).

Учений виявив організаторські здібності в громадсько-культурній діяльності, співпрацюючи в багатьох недержавних організаціях, зокрема в Українському фонді культури (член Правління УФК в Києві), Науковому товаристві ім. Т. Шевченка (був головою та заступником голови обласної організації), Міжнародній Асоціації Україністів. Його численні виступи в засобах масової інформації, а також на громадських зібраннях, ювілейних урочистостях тощо служать утвердженню української державності та провідних ідей сучасної гуманітаристики.

Сфера наукових зацікавлень ученого досить широка — україністика (історія літератури, критика), компаративістика, культурологія, методологія гуманітарних наук та теорія літератури. Однак незмінно в центрі його дослідницької уваги лишається красна словесність.

Вартість наукового доробку Ярослава Поліщука підтверджують його нові праці, що мають інноваційний характер та защеплюють нові підходи й інтердисциплінарні аспекти вивчення літератури та культури. Лише протягом 2008 року з’явилися друком три монографічні видання: «Література як геокультурний проект» (2008), «Пейзажі людини» (2008), «Із дискурсів і дискусій» (2008).

Виступав Я. Поліщук також як літератор. Його художні твори – нариси, есеї, фейлетони, вірші тощо — друкувалися на сторінках періодики. Окрім публікацій у часописах, видав збірку есеїв «Мости і мілини» (2004).Наукові праці та громадська діяльність Ярослава Поліщука були відзначені Міжнародною премією УФК імені Володимира Винниченка (2003) та Всеукраїнською премією імені Івана Огієнка (2005), а також Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2001), численними подяками. У 2010 році став Лауреатом Гоголівської премії.

    Рецензії