Фізер Іван Михайлович

Народився (1925-2013 рр.) в с. Мірче на Закарпатті. Закінчив гімназію в Ужгороді, пізніше навчався в Мюнхенському (Німеччина) та Колумбійському (Нью-Йорк, США) університетах. Ступінь магістра здобув у Колумбійському університеті 1952 року, а докторський ступінь — 1960 року. Темою магістерської праці І.М.Фізера було дослідження творчості Ф. Достоєвського у світлі сучасної клінічної психології. Натомість його докторська дисертація була присвячена психологічній школі в російському літературознавстві.

З 1961 року І.М.Фізер — професор Ратгерського університету, де він працював понад двадцять років. Викладав також у Колумбійському (1988), Варшавському (1984) університетах, неодноразово читав лекції в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» в Києві, де 1996 року став почесним професором.

Поле зацікавлень І.М.Фізера досить широке — від психології до психопоетики та метатеорії літератури. Найвідомішою його працею стало дослідження психолінгвістичної теорії О.Потебні — приклад успішного поєднання філологізму та психології. Питанням психопоетики присвячені й інші дослідження науковця, зокрема його монографії, видані у Варшаві та Амстердамі, наприклад, “Psychologism and Psychopoethics: A Historical and Critical View of Their Relations” (Amsterdam, 1981).