Головна » Автори » Кримський Сергій

Кримський Сергій

Кримський Сергій
Кри́мський Сергі́й Бори́сович (2.06.1930-30.06.2010) -український філософ, культуролог. Лауреат Шевченківської премії (2005), премій ім. Д. Мануїльського (1990), ім. М. Туган-Барановського (2000), ім. Д. Чижевського (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Автор єяскравимпредставникомКиївської філософської школи, в його доробку понад 200 наукових праць, присвячених проблемам логіки й методології науки, культурології, філософської антропології.

Народився в 1930 році на Донбасі в Артемівську. 1953 р. закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. З 1957 р. працював в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, де пройшов усі посади - від молодшого лаборанта до завідувача відділу, головного наукового співробітника інституту. Доктор філософських наук (1976), професор (1987). Викладав у Центрі гуманітарної освіти НАН України та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Зробив помітний внесок у розробку логіки наукового дослідження (1960-1970-ті рр.) і культурологічного підходу до з'ясування філософських проблем (від початку 1980-х рр.).

Розробляв засади перетворення знання (динаміки теорій), прийоми витлумачення (як операції зворотної абстракції), засади узагальненої (некласичної) раціональності та розуміння, принципи духовності (зокрема «етичної гідності істини», «третьої правди», «інтелектуальної рішучості» тощо), розвивав неоплатонічну концепцію вилучення архетипових (на зразок ейдосів Платона) структур буття, розуму та культури; виділив архетипи української культури. Запропонував цілісну концепцію людини як носія й осередку культури.

Творчий доробок С. Б. Кримського відзначається ерудицією, раціональністю й водночас образним ладом, стиль викладу — художністю та високим естетичним смаком. Його блискучі лекції для студентів та аспірантів, виступи по телебаченню мали незмінний успіх.
  • Під сигнатурою Софії
    Книжка є результатом дослідження шляхів самотворення людини в контекстах духу, долі, локально-національних цивілізацій, тих можли­востей, що відкриває українська культура. Орієнтиром дослідження стала концепція софійності, що була залучена греко-слов’янською православною цивілізацією як принцип мудрості буття, святості рідної землі, «радісного художества», творчості, архетипу українського мен­талітету. У книзі висвітлюються питання національного відродження України, особливостей перехідних процесів, характеристик української ментальності, в тому числі настанов кордоцентризму, персоналізму, софійності, онтологічного оптимізму, буттєвої етики, архетипу Слова та парадигми бароко. Розкривається визначення самого феномену національного менталітету через тлумачення символічних формоутворень: Дім – Поле – Храм. У цьому напрямі досліджуваний матеріал ґрунтується на питаннях екзистенції людини та цивілізаційних підстав її розвитку, долі національних цінностей у трансформаційній схемі: історія – метаісторія-постісторія, ейдетики української культури.
    ISBN: 978-966-518-431-7
    Рік видання: 2008