Головна » Каталог » Філологія » Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології купити книгу

Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. Людмила Тарнашинська

Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології
ISBN: 978-966-518-463-8
Рік видання: 2008
Мова: українська
Формат: 60x90/16
Обкладинка: м`яка
Кількість сторінок: 534

Наукове видання літературознавця Людмили Тарнашинської, заявлене нею як «метафізична оселя нових народжуваних смислів», є цілком апробованим способом об’єднання під однією обкладинкою різнотемних наукових розвідок, літературознавчих і літературно-критичних зацікавлень авторки.

Книга структурована таким чином, аби через тематичну концептуалізацію літературознавчих проблем, пропущених крізь призму філософії, психології, етнопсихології та інших сумісних дисциплін, витворити інтерпретаційну модель особистісного наукового пошуку дослідниці, окресленого «презумпцією доцільності». Відтак пропонована книга віддзеркалює цікаві підходи до вирішення цілого комплексу проблем — як методологічно-теоретичного, так і аналітико-літературознавчого плану.

Видання розраховане на науковців, викладачів, аспіранті, студентів-гуманітаріїв.

Зміст: 

Замість вступного слова. Літературознавство як «досвід себе», або Прибутня вода нових смислів

І. ДІАЛОГІЯ«ВНУТРІШНЬОГО» І «ЗОВНІШНЬГО»: ТЕОРЕТИЧНІ ЕКСПЛІКАЦІЇ

Долання міждисциплінарних бар'єрів: експансія методів чи набуття системності?

«Боротьба з янголом» як з'ява «нової ясності». Юрій Липа і деякі аспекти психології творчості.

Іван Франко — Юрій Липа — Богдан-Ігор Антонич: народження ‹нової дійсності» (до питання психології творчості).

До проблеми народження художнього образу в інтерпретаційному полі Івана Франка та Олександра Потебні.

Психологічна структурованість канону художнього образу (деякі аспекти теоретичних засад).

Імператив щирості в художньо-естетичній парадигмі Івана Франка та його інтерпретація Василем Стусом.

Правочинність Франкового креативу літературної «моди» в дискурсі українського шістдесятництва.

Дискурс перехресних діалогів: «Шевченкові автопортрети» Романа Лубківського як поліфонія Я-виявів (до проблеми теоретичного осмислення).

Українська версія сюрреалізму: генеза, естетика, поетика (від Б.-І. Антонича до українських шістдесятників).

Історична проза як дискурс оприЯвлення автора.

Літературна критика як ритуал жертвоприношення: до питання формату етики.

ІІ. УКРАЇНСЬКЕШІСТДЕСЯТНИЦТВО ЯК «ДУХ ЧАСУ»: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Аберація явища у постмодерному прочитанні.

Філософія покоління як «публічна свідомість»: пролегомени до філософського дискурсу.

Новелістичне входження в літературу шістедсятників: орієнтація на західне модерне письменство?

Концепт долі у творчості Олени Теліги та поетів-шістдесятників.

Творчість поетів-шістдесятників та поетів Нью-Йоркської групи: «свобода від...» чи «свобода для...» (у світлі гуманістчиного психоаналізу Еріха Фромма).

Свобода вибору — єдина форма індивідуалізації особистості.

ІІІ. АРХЕОЛОГІЯІНДИВІДУАЛЬНОГО Я: МОДУС РОЗГОРТАННЯ

Час у творочості Ліни Костенко як темпоральний код структури людського досвіду.

Ритм та система символів як засіб організації художнього простору: проза Бориса Харчука.

Міфологема води Миколи Вінграновського в структурі Космо-Психо-Логосу як інформаційний код українства.

Поетика «поривань» Василя Симоненка як естетична норма.

Пафос стоїцизму: домінанти поетики Володимира Забаштанського.

Прояви ірраціонального та інобуття в прозі Валерія Шевчука.

Парадигма «землі» і «неба» як екзистенційне долання «межі»: балансування Віктора Кордуна на лезі «між».

Літературно-критична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу.

Гіпертекст Емми Андієвської як індивідуалізований світовияв.

«Квінтесенція ночі» — наскрізна метафора творчості Олександра Смотрича.

Українскість як «дім буття», або Два крила спільної долі (Марта Тарнавська — Остап Тарнавський).

Контроверсійність як усвідомлена необхідність (Соломія Павличко: літературознавець, особистість).

Митець і політика: у пошуках ідентичності (Вітольд Гомбрович та Іван Драч).

IV. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІКОЛІЗІЇ НА ГОРИЗОНТІ ЗБЛИЖЕНЬ

Література розфокусованої свідомості: до категорії «діаспора» та її інтерпретацій у літературознавстві.

«...Чи ідеал вічної Європи є нашим ідеалом...?» (до питання «інтуїтивної Європи» та «європейського месіанства»)...

Діалог чи полілог: дискурс окциденталізму в українській, польській, російській науковій рефлексії ХХ-ХХІ ст.

«...Серед культур всього світу»: Іван Мірчук у європейському контексті.

«...Хотілося б мені заглянути до Стокгольма» (історія листування Михайла Коцюбинського та Альфреда Єнсена).

V. РЕФЛЕКСІІ ЗПРИВОДУ...

...І все це — Сергій Кримський, або Зазирнути на зворотній бік Місяця («Запити філософських смислів» С. Кримського).

«Християнські філософи» — тим, хто мандрує у пошуках істини.

У силовому полі «коцюбинськості» (двотомник Михайлини Коцюбинської «Мої обрії»).

Шевчук, ще раз Шевчук, і знову Шевчук..., або ще один кросворд із колапсоїдом (спроба іронічно-неіронічного прочитання навздогін монографічному дослідженню (роман «Срібне молоко»)).

Від колиски до «поминання»: брати Григорій і Григір Тютюнники у спогадах Олени Черненко.

Перемогти бурю... Родовід Крушельницьких у рецепції Лариси Крушельницької.

У продажу наявні примірники з потертою обкладинкою. Ціна — 50 грн.
У коментарі до замовлення вказуйте "Уцінка".

 

Рекомендуємо

Відгуки (0)

+ Додати відгук